Транспорт є важливою специфічною сферою господарства, що в свою чергу забезпечує зв’язок між галузями, підприємствами, регіонами країни, зарубіжними державами.
В Україні існує розвинута інфраструктура залізничного, автомобільного, водного, авіаційного транспорту. Але на сьогодні рівень безпеки, показники якості та ефективності перевезень пасажирів та вантажів, енергоефективності, динаміка техногенного навантаження на довкілля не відповідають сучасним вимогам. Зростає рівень забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, водних об‘єктів внаслідок використання застарілого обладнання, рухомого складу, незадовільного стану транспортної мережі (залізничних колій, автодоріг, технічних характеристик аеропортів, причалів), екологічно шкідливих паливних матеріалів.
Події
Круглий стіл «Інтеграція екологічної складової в транспортному секторі» (27.05.14)
Таблиця. Викиди окремих забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря від автотранспорту у 2013 році
Інформаційні матеріали
Резолюція круглого столу «Інтеграція екологічної складової в транспортному секторі» (27.05.2014)
Вплив транспорту на довкілля
Концептуальні засади формування та реалізації державної політики щодо забезпечення стабільного та ефективного функціонування галузі транспорту, створення умов для соціально-економічного розвитку країни, підвищення конкурентоспроможності національної економіки і рівня життя населення передбачені «Транспортною стратегією України на період до 2020 року», схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2010 року № 2174-р.
Транспортна стратегія лише частково враховує екологічну складову.
Зокрема, в ній відсутні напрями екологізації авіаційного, залізничного, морського, річкового транспорту, які мають надзвичайно негативний вплив на стан атмосферного повітря, річкових басейнів, морських екосистем. Крім того, природоохоронців турбують процеси трансформації природних ландшафтів, фрагментації місць оселення видів фауни та флори, руйнації екосистем, що відбуваються під час розбудови транспортної мережі України.
Не враховані проблеми впливу транспорту на зміну клімату, викиди відавіатранспорту та їх вплив на довкілля та зміну клімату.
Не забезпечено прозорість виконання та участь громадськості в обговоренні ключових питань формування та реалізації транспортної політики країни.
Після затвердження Транспортної стратегії спостерігається зволікання із розробленням цільових програм розвитку окремих видів транспорту і дорожнього господарства на період до 2015 року.
