На Житомирщині триває «титанова війна», розпочата в червні 2012 року між двома умовними таборами: «економістами» та «екологами». Перші, до числа яких входить місцева владна верхівка, переконують, що понад усе прагнуть поліпшення матеріального добробуту населення шляхом підвищення економічних показників. Другі утворили інший умовний табір, адже ефекту виграшу вони не відчули, і їхні інтереси – це збереження природи, що означає збереження самого життя на Поліссі.
У ретроспективі «титанової війни» вже було чимало ключових подій: дивовижна сесія обласної ради, на якій з третьої спроби «протягнули» антиконституційне рішення: дозволити НАК «Надра України» видобувати титанові руди на території п’яти районів Житомирщини; обговорення, вимушене погодження місцевих влад, а потім – опір громадськості на місцях; круглі столи, зйомка фільму-свідчення «Титанові хроніки», спілкування з експертами, екологами, медиками, політиками, збирання підписів тисяч людей. Внаслідок «титанічної» боротьби громадського руху опору «Врятуємо Полісся» вдалося відстояти один з районів – Малинський, де знайшлися свідомі громадяни, які вчасно схаменулися, зібрали однодумців, відвоювали близько 300 га земель із 1000 га Злобицького родовища, чим відсунули кар’єри на два кілометри.
Усього кілька місяців війна не давала про себе знати, щоб, мабуть, з новою силою вибухнути знову. 26 жовтня, за два дні до парламентських виборів, на сайті Житомирської обласної ради з’явилися проекти рішень на наступну сесію, яка відбудеться 22 листопада. Координатор громадського руху опору «Врятуємо Полісся» Станіслав Гуменюк говорить: «На сесію виносяться 73 питання, 13 з них спрямовані на знищення Поліського краю, найстрашніше – під номером 19. У документі йдеться: «погодити дочірньому підприємству НАК «Надра України» «Житомирбудрозвідка» отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки Торчинського родовища титанових руд на території Радомишльського, Черняхівського, Коростишівського районів загальною площею 6129 га».
Сільський голова Торчинської сільської ради Коростишівського району Ольга Фльорко висловлює переконання, що боротьба за справедливість має продовжитися, проте робити це складно через тиск влади з усіх боків. Жителі села Торчин, в якому й без того не найкраща екологічна ситуація через роботу гранітних кар’єрів (на двох вулицях висохли криниці), виявили бажання публічно заявити, що вони проти видобутку титанових руд на 1400 га своій території. Для цього вони надіслали листи до газет «Житомирщина» та «Урядовий кур’єр», проте, як того й слід було очікувати, жодне з цих видань, фінансованих із бюджету, на листи не зреагувало. «Як тільки у Торчині почнеться розробка родовищ, це означатиме, що припиниться наше життя: зникне вода, будуть зносити хати, муситимемо забути, що таке свіже повітря», — каже Ольга Фльорко. 
Побоювання місцевих громад підтверджують прогнози екологів. «Масове видобування корисних копалин, застосування навіть «екологічно чистої» технології обов’язково матиме негативні наслідки. Як свідчить досвід Іршанська, на рекультивованих землях може рости убогий сосновий ліс, але навряд чи колись відродиться землеробство, – коментує директор лабораторії екосистемологічного моніторингу стану довкілля Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як. – Інша проблема – пилове забруднення та відвали пустої породи, особливо це небезпечно для нашої держави, де корупція не гарантує дотримання природоохоронного законодавства».
Чотирнадцята сесія обласної ради шостого скликання розпочалася 21 березня цього року після вимушеної перерви, продовжилася 9 квітня. У цей день під стінами обласної ради зібралося орієнтовно 300 мітингувальників. Вони вимагали відміни рішення щодо розробки в області титанових родовищ.
Дізнавшись, що провладна більшість не прислухається до думок людей і захищає інтереси мільярдера Фірташа, люди прагнули силоміць, через кордон охоронців прорватися до сесійної зали, розбили скло у вхідних дверях. І таки десятеро представників мітингуючих проникли до сесійної зали.
Тільки після того, як люди почали брати штурмом приміщення, де засідають депутати, Житомирська обласна сесія скасувала своє попереднє рішення «Про надання погодження ДП НАК «Надра України» «Житомирбуррозвідка» стосовно отримання спеціального дозволу на користування надрами». Рішення обласної ради розблокувало процес.
Після зборів громади депутати селищної ради на позачерговій сесії своїм рішенням одноголосно скасували попереднє рішення і тим самим не дозволили використовувати надра на їхній території. Кілька тижнів тому депутати Володарсько-Волинської селищної ради теж проголосували проти експлуатації надр на своїх землях.
Що ж, висновок напрошується один: нарешті наші люди починають осмислювати афоризм про те, що все зло на землі – від людської байдужості, і проявляють активність в обстоюванні своїх прав.
Поліщук С.,незалежний журналіст.
Повний текст статті Поліщука С.
