18 січня 2017 року під час прес-конференції Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак повідомив, що пільгове кредитування державним банком підприємств-забруднювачів нібито сприятиме скороченню шкідливого впливу промислового виробництва на навколишнє природне середовище. При цьому він зазначив, що «задекларований Україною на початку 90-х принцип «забруднювач платить» так і не був втілений у життя».
Таким чином, замість того, щоб домогтися виплат від підприємств за забруднення навколишнього середовища, Міністр обіцяє надати їм кошти з Укргазбанку.
Згідно з принципом «забруднювач платить» (polluter pays principle), компенсацію екологічних витрат, пов’язаних з негативним впливом на навколишнє середовище, має здійснювати суб’єкт, який своєю діяльністю зумовив їх виникнення (Джерело: Екологічна енциклопедія, том 3). Цей принцип відображений у Декларації Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та багатьох інших фундаментальних документах зі збалансованого розвитку. Крім цього, він задекларований в Оновленій стратегії збалансованого розвитку ЄС (ухвалена Європейською Радою у Брюсселі 16 червня 2006 р.) і є ключовим у формуванні системи екологічного управління в країнах Європейського Союзу. На жаль, цей економічний механізм природоохоронної політики ще не впроваджений в Україні.
Варто зазначити, що пільгові кредити дійсно використовуються для фінансування природоохоронної діяльності. Це позичка в грошовій чи товарній формі, основними формами використання якої можуть бути: пільги за термінами кредитування, пільги за процентними ставками, пільги за обсягами кредитування, пільги за гарантіями на кредит (Джерело: Мельник Л. Г., Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористування, 2005 р.). Проте, так звані «зелені» кредити доцільно надавати для допомоги комунальним підприємствам або місцевим громадам, які не мають достатньо коштів на модернізацію чи спорудження об’єкта для поліпшення стану навколишнього середовища. У повідомленні ж Міністра вказано, що кредитування буде надаватися підприємствам гірничо-металургійного комплексу, які, як відомо, у переважній більшості є приватизованими та більш ніж прибутковими.
Запорізький коксохімічний завод (листопад, 2016 р.)
У багатьох регіонах України є екологічні проблеми, які протягом десятиліть не були розв’язані через брак державних коштів. Зокрема, нещодавно у м. Львові було оголошено про ризик виникнення надзвичайної екологічної ситуації через велику кількість побутових відходів та відсутність можливостей для їхнього перероблення. Пріоритетними напрямами пільгового кредитування має бути розв’язання ось таких гострих екологічних проблем, які загрожують безпеці суспільства.
Всеукраїнська екологічна ліга наголошує, що в першу чергу необхідно домогтися реалізації принципу «забруднювач платить» та змусити промислових гігантів сплачувати за забруднення. Фінансування підприємств, які належать приватному бізнесу, у спосіб, запропонований Міністром екології та природних ресурсів України, є неприпустимим та таким, що не відповідає засадам справедливої демократичної держави. А подібні заяви Міністра сприймаються як результат різних «домовленостей», що призводять до корупції у системі державного управління.
