В Україну разом з теплом прийшов їдкий та густий дим від паління минулорічної трави і чагарників. А це має негативні наслідки не тільки для здоров’я людини, але і для природи. Досить часто люди ігнорують заклики відмовитись від подібних заходів, а це, в свою чергу, призводить до безконтрольних та масштабних пожеж, що стає причиною знищення біорізноманіття та тваринного світу.
На відкритих територіях в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів. Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, в т.ч. і в прилеглих лісових масивах. Аналогічним чином, існує загроза і загоряння житлових будинків.
При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність грунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни.
Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери.
Гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів: як крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щевриків. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні грунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму . Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення грунту. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою.
За випалювання стерні, пасовищ, рослинності або її залишків та опалого листя згідно зі статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф становить від 170 до 340 гривень для громадян і від 850 до 1190 гривень для посадових осіб.
При палінні багаття на території природно-заповідного фонду: від 340 до 680 гривень для громадян і від 1190 до 1700 гривень для посадових осіб.
Крім того, згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України, за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу порушник може нести і кримінальну відповідальніст: штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк.
Всеукраїнська екологічна ліга закликає кожного з Вас бути свідомими і відповідальними, не проходити повз порушників, та пам’ятати, що чисте довкілля – це справа усіх і кожного!
#НеПалітьТраву
