4 липня 2014 року у приміщенні міської раді м. Канева був проведений круглий стіл з питань будівництва Канівської ГАЕС, організований за ініціативи Канівського міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги.
Метою круглого столу було ознайомлення громадськості з планами продовження будівництва Канівської ГАЕС та визначення можливих ризиків цього проекту, забезпечення співпраці органів місцевого самоврядування, зацікавленої громадськості та експертів у вирішенні питання доцільності будівництва Канівської ГАЕС, надання коментарів спеціалістами різних галузей.
У засіданні взяли участь міський голова м. Канева Ренькас І. О., голова районної Ради Шелест Д. Є., заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Пащенко О. В., голова Черкаського обласного осередку ВЕЛ Фоміна Н. М., заступник технічного директора Канівської ГАЕС Галат В. В., місцевий активіст – еколог Чернек М. О., директор Канівського природного заповідника Чорний М. Г. Засідання круглого столу вів голова Канівського міського осередку ВЕЛ Приходько В. В.
Підготовка будівництва та розроблення проектної документації Канівської ГАЕС почалися ще у 1984 році, проте у 1991 році, у зв’язку з відсутністю фінансування та загальним економічним станом країни, на будівництво було накладено мораторій. Через 8 років мораторій було знято, а в період з 2006 по 2007 роки було розроблено та затверджено оновлене техніко-економічне обґрунтування будівництва Канівської ГАЕС.
На початку засідання міський голова закликав усіх до конструктивної праці, наголосивши, що ця зустріч має інформативно-просвітницьку мету та не є останньою в процесі прийняття рішення щодо продовження будівництва. Фоміна Н. М. зауважила, що питання про будівництво треба розглядати в контексті сталого розвитку, зокрема брати до уваги екологічну, економічну та соціальну складові одночасно.
Пащенко О. В. зазначила, що згідно з Оргуською конвенцією громадськість має право на доступ до інформації, з питань, що пов’язані з довкіллям та екологічною безпекою. Якщо справа стосується будівництва потенційно небезпечних об’єктів, якою є Канівська ГАЕС, то у відповідь на свій запит громадськість повинна отримати всі документи: дозволи на будівництво, ОВНС, висновки екологічної експертизи та інші документи, що підтверджують відповідністьданого об’єкта всім необхідним нормам.
Після аварії на Чорнобильській АЕС, радіоактивні частки ґрунту поступово змивалися в Дніпро та переміщалися нижче за течією. Чорний М. Г. висловив занепокоєння щодо підвищеної радіоактивності мулу, що лежить на дні Канівського водосховища, та вторинного забруднення радіонуклідами, яке може відбутися внаслідок підняття цього мулу з дна водойми.
Для отримання експертної думки щодо призначення та доцільності будівництва гідроакумулюючої електростанції до виступу був запрошений Галат В. В. Він зазначив, що «первісний проект будівництва Канівської ГАЕС мав кілька підстав: по-перше, наявність Канівського водосховища, яке мало б бути нижнім резервуаром, а також унікальний для центральної частини України перепад висот в 100 метрів, який можна використовувати для виробництва електроенергії». Він також додав, що як і будь-який об’єкт, Канівська ГАЕС впливає на довкілля, але під час розроблення проекту до роботи були залучені всі наукові установи, які мали до цього відношення.
Чернек М. О. у своєму виступі зазначив, що від будівництва Канівської ГАЕС постраждають Зміїні острови, які мають високу природоохоронну та естетичну цінність. Крім цього, він підтримав думку Чорного М. Г. щодо можливості вторинного радіоактивного забруднення території.
Таким чином, більшість експертів та природоохоронців висловили занепокоєння та сумніви щодо доцільності будівництва Канівської ГАЕС, незважаючи на твердження працівників гідроакумулюючої станції.
