25 липня 2014 року в м. Києві в приміщенні Великого конференц-залу Національної академії наук України (вул. Володимирська, 55) відбулося засідання круглого столу на тему «Абсолютна заповідність: чи це врятує українські заповідники?».
Організаторами заходу виступили Всеукраїнська екологічна ліга та Київський еколого-культурний центр.
На засіданні було розглянуто одне з найгостріших та суперечливих питань заповідної справи: чи потрібно запроваджувати режим заповідності в українських заповідниках?
Ідея абсолютної заповідності передбачає повне невтручання людини у процеси розвитку природних екосистем, виключаючи будь-який антропогенний вплив, в тому числі ту діяльність, що офіційно дозволена згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України». У зв’язку з цим, ідея абсолютної заповідності, як і будь-яка суперечлива теорія, має як прихильників так і противників.
Хоча ідея абсолютної заповідності є деякою мірою філософським поняттям, але вона є тим вектором, який потрібно тримати при керуванні об’єктами природно-заповідного фонду. Але, зважаючи на відсутність належного контролю за роботою заповідників та корумпованість деяких їхніх керівників, багато хто з працівників у сфері заповідної справи виступає категорично проти впровадження режиму абсолютної заповідності. У багатьох випадках це пояснюється веденням незаконної господарської та комерційної діяльності на заповідних територіях.
Під час засідання були представлені різні точки зору відносно впровадження режиму заповідності, відбулася дискусія, обмін думками з вище означеного питання.
У засіданні круглого столу взяли участь представники міністерств та відомств, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, заповідних об’єктів України, інститутів НАН України, науковці, громадськість, діяльність яких пов’язана зі сферою заповідної справи, ЗМІ.
Документи
1) Програма
2) Резолюція
