20 жовтня 2017 року в Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відбулося засідання круглого столу «Впровадження Закону України «Про ратифікацію Протоколу про реєстр викидів та перенесення забруднювачів» та використання екологічного податку».
У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, представники усіх регіонів України, зокрема директори департаментів, управлінь екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій, депутати сільських, районних, міських, обласних рад, голови сільських та селищних рад, міські голови, представники бізнесу, громадськості та наукових установ.
Учасники заходу обмінялись досвідом та практичними здобутками різних регіонів України у сфері моніторингу стану довкілля та використання коштів екологічного податку на місцях, розробили пропозиції до органів державної влади і суб’єктів господарювання щодо підвищення ефективності в цих сферах.
Засідання круглого столу відбулося під головуванням народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Недави Олега Анатолійовича. Під час свого виступу він наголосив на важливості впровадження Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів як одного з інструментів екологічної політики на шляху до збалансованого розвитку та виконання Україною зобов’язань в галузі збереження природного середовища, екологічної безпеки та сталого розвитку.
Директор департаменту стратегії та європейської інтеграції Міністерства екології та природних ресурсів України Карнаух Олеся Аркадіївна ознайомила з кроками на шляху до імплементації Україною Протоколу та пообіцяла від імені Міністерства незабаром представити систему екологічного моніторингу в Україні.
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тимочко Тетяна Валентинівна у своїй доповіді наголосила на необхідності інтеграції екологічної складової, що має на меті врахування екологічних питань у всіх процесах творення інших політик. Зауважила, що зміни в системі управління та регулювання потрібно здійснювати таким чином, щоб екологічні вимоги були розглянуті на ранній стадії планування та враховані належним чином під час впровадження. Вона звернула увагу присутніх на необхідності модернізації екологічного податку та представила першочергові заходи щодо реформування екологічного податку та системи економічного механізму екологічного регулювання.
Прогресивні напрацювання у сфері регіонального моніторингу довкілля презентував Стрілець Руслан Олександрович, директор Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Він поділився досвідом створення електронної системи моніторингу, визначив перспективи впровадження Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів у Дніпропетровській області.
Натрус Сергій Петрович, директор Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, охарактеризував проблемні питання та навів позитивні приклади використання екологічного податку в Донецькій області, серед яких – реконструкція очисних споруд р. Сіверський Донець, будівництво полігонів твердих побутових відходів, закупівля установок з перероблення відходів, встановлення постів моніторингу довкілля тощо.
Питання щодо джерел збільшення відсоткової частки надходжень екологічного податку до місцевих бюджетів деталізували у своїх доповідях голова постійної комісії з питань екології та раціонального природокористування Полтавської обласної ради Горжій Ігор Григорович та голова Ладижинської міської ради Коломейцев Валерій Іванович.
Горжій Ігор Григорович зупинився також на проблемі інтенсивного добування нафти, газу та інших корисних копалин в Полтавській області, під час якого відбувається надмірний вплив на довкілля та здоров’я людей. При цьому обласні та місцеві бюджети області не отримують грошової компенсації, оскільки рента за газ, нафту, інші корисні копалини та природні ресурси справляється у державний бюджет. У зв’язку з цим висловив пропозиції щодо удосконалення бюджетного законодавства в цьому напрямі.
Панашій Наталія Федорівна, в. о. старости сіл Лимани та Лупареве Галицинівської сільської ради (Вітовський район, Миколаївська область), приділила увагу гострій проблемі забруднення довкілля Миколаївським глиноземним заводом. Торкнулася проблеми використання екологічних коштів на місцевому рівні через невідповідність «Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 1147 від 17.09.1996 р., тим заходам, які дійсно необхідні місцевій громаді для подолання наслідків господарської діяльності заводу.
Керівник департаменту з екологічної безпеки ТОВ «ДТЕК Енерго» Вербіцька Ірина Юріївна порушила питання щодо необхідності переформатування схеми розподілу коштів екологічного податку та розповіла про проблеми фінансування еко-проектів підприємствами ДТЕК України.
Мнацаканян Ваагн Григорович, кандидат технічних наук, доцент, директор Департаменту з питань екології, енергоменеджменту, охорони праці та цивільної безпеки Маріупольської міської ради розповів про позитивний досвід співпраці з Донецькою обласною військово-цивільною адміністрацією у сфері фінансування природоохоронних заходів у м. Маріуполь.
Він також наголосив на ризиках діяльності промислових підприємств поблизу лінії воєнних дій та запропонував розробити програми спеціальних заходів на території Донецької та Луганської областей за кошти від справляння екологічного податку, що зараховуються у державний бюджет.
Учасники круглого столу мали можливість представити реальну інформацію щодо успіхів та проблем на шляху впровадження Протоколу РВПЗ у їхніх регіонах та окреслили можливості використання екологічного податку на місцях.
Предметом гострої дискусії стала проблема невиконання чинного законодавства та міжнародних зобов’язань України щодо моніторингу довкілля та аналізу інформації. Абсурдною є ситуація, коли в державі прийнято спеціальний Закон України «Про ратифікацію Протоколу про реєстр викидів та перенесення забруднювачів», але він не діє через безвідповідальність Міністерства екології та природних ресурсів України та відсутність напрацьованих механізмів його впровадження на державному рівні.
Учасники висловили думку про те, що сьогодні в країні немає достовірної, навіть статистичної, інформації про кількісні та якісні показники викидів у довкілля, оскільки на стаціонарних і пересувних джерелах забруднення відсутні засоби обліку обсягів викидів і скидів. Також немає об’єктивної інформації про кількість розміщених відходів, в тому числі й небезпечних. У ході дискусії було висловлено пропозиції щодо встановлення різноманітних засобів обліку викидів на кожному джерелі забруднення, що дасть можливість отримати фактичні дані про кількісні показники викидів (скидів, відходів) у країні. Особливу увагу було приділено принципу «забруднювач платить» як одному зі способів поліпшення екологічної ситуації в регіоні та збільшення надходжень до місцевих бюджетів.
На думку учасників, загострилася проблема неефективного контролю та нагляду у сфері природокористування через хаотичну реорганізацію державної екологічної інспекції. Присутні посадові особи місцевого самоврядування та органів державної влади, представники громадськості наголосили на терміновому завершенні реорганізації Державної екологічної інспекції з одночасним поверненням їй частини повноважень.
Під час обговорення було також порушено питання порядку видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – об’єктами першої групи, що здійснює сьогодні Міністерство екології та природних ресурсів України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Представники місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування наголосили на неефективності такої практики через те, що Міністерство не враховує виконання природоохоронних заходів та зобов’язань підприємств-забруднювачів. Це призводить до того, що дозволи на викиди отримують забруднювачі, що не впроваджують екологічно безпечні технології та методи у господарську діяльність і, як правило, порушують вимоги природоохоронного законодавства. Учасники круглого столу одностайно наголосили на необхідності негайного повернення на місця функції погодження видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – об’єктами першої групи.
Не залишилося поза увагою питання необхідності створення у структурі Мінприроди відповідного підрозділу для координації реалізації регіональної екологічної політики.
Було висловлено різноманітні пропозиції щодо збільшення ставок екологічного податку та його розподілу. Більшість схиляється до удосконалення системи розподілу екологічного податку, зокрема збільшення відсоткової частки, розпоряджатися якою мають сільські, селищні, міські ради і сформовані територіальні громади, оскільки саме на рівні населеного пункту чи відповідної територіальної громади можливе ефективне його використання у сфері поліпшення стану природного середовища.
Викликала заінтересованість проблема реформування чинного законодавства у сфері регулювання екологічного податку, з приводу чого зауважили на необхідності розширення кола джерел надходжень, форм і методів його справляння, навіть з об’єктів, що ліквідовані та визнані неплатоспроможними.
Хлобистов Євген Володимирович, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу економічних проблем екологічної політики та сталого розвитку НАН України, висловив пропозицію щодо доцільності проведення навчальних тренінгів-семінарів для представників органів місцевого самоврядування щодо ефективного використання екологічного податку.
Народний депутат України Недава Олег Анатолійович повідомив про внесення законопроектів, що спрямовані на врегулювання відносин у сфері «екологічних коштів», зокрема:
– № 7082 від 06.09.2017 р., що передбачає можливість місцевої влади затверджувати щорічний перелік пріоритетних природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, у тому числі реалізованих підприємствами, для зменшення забруднення довкілля, дотримання екологічних нормативів та зниження впливу забруднення навколишнього середовища на здоров’я населення, на фінансування яких можуть виділятись кошти з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища;
– № 7093 від 08.09.2017 р. «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо поєднання економічної, соціальної та екологічної складових у програмах розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць)»;
– № 7109 від 12.09.2017 р., в якому передбачено використання коштів державного фонду регіонального розвитку на поліпшення стану навколишнього природного середовища; доповнення переліку заходів, що здійснюються з місцевих бюджетів новим пунктом: «Програми природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів місцевого значення, у тому числі заходи для зниження забруднення довкілля, дотримання екологічних нормативів та зниження впливу на здоров’я населення»; запропоновано у разі невикористання коштів екологічного податку з сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів ОТГ протягом двох бюджетних періодів передавати ці кошти у спеціальний фонд до бюджету вищого рівня.
Присутні висловили позитивні міркування щодо змісту законопроектів та сподівання на їхнє прийняття.
За результатами круглого столу було сформульовано звернення до органів влади та бізнесу з пропозиціями та можливими заходами з проблемних питань, що були розглянуті. Заплановано також оприлюднити напрацювання учасників круглого столу на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ КРУГЛОГО СТОЛУ
20 жовтня 2017 року
м. Київ
В Україні внаслідок домінування протягом багатьох років ресурсо- та енергомістких галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту та надмірної концентрації виробництва у промислових регіонах сформувалася така структура управління розвитком, яка є економічно неефективною та екологічно небезпечною. Україна має міжнародні зобов’язання в галузі збереження природного середовища, екологічної безпеки та сталого розвитку.
Основою для впровадження інноваційних перетворень в Україні в усіх сферах суспільного життя та економічного розвитку є Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Але в розроблених та затверджених стратегічних загальнодержавних, галузевих і регіональних документах не повною мірою відображені цілі та завдання сталого розвитку, принципи інтеграції екологічної складової.
Учасники круглого столу «Впровадження Закону України «Про ратифікацію Протоколу про реєстр викидів та перенесення забруднювачів» та використання екологічного податку» пропонують:
Верховній Раді України:
• розглянути та ухвалити проекти законів:
• № 7082 від 06.09.2017 р. «Про внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (щодо вдосконалення механізму планування та використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища …)»;
• № 7093 від 08.09.2017 р. «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо поєднання економічної, соціальної та екологічної складових у програмах розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць)»;
• № 7109 від 12.09.2017 р. «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо вдосконалення механізму планування та використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища …)»;
• розробити та внести зміни до бюджетного законодавства України щодо перерозподілу та збільшення частки ренти за видобування газу, нафти, інших корисних копалин та користування природними ресурсами за рахунок зменшення частки ренти у державному бюджеті та її збільшення в обласних та місцевих бюджетах для відновлення природного середовища.
Кабінету Міністрів України:
• внести зміни та доповнення до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 1147 від 17.09.1996 р., щодо актуалізації переліку природоохоронних заходів, зокрема: заходи, які стосуються адаптації до змін клімату, енергоощадності та енергоефективності, використання екологічно безпечних технологій;
• розробити та затвердити Програму спеціальних заходів з відновлення природоохоронної інфраструктури на території Донецької та Луганської областей за кошти від справляння екологічного податку, що зараховуються у державний бюджет України.
Міністерству екології та природних ресурсів України:
• вжити негайних заходів щодо створення та розміщення доступного для громадськості Національного реєстру викидів і перенесення забруднювачів відповідно до вимог Протоколу про РВПЗ;
• створити у структурі Міністерства відповідний підрозділ для координації реалізації регіональної екологічної політики;
• розробити та затвердити нормативно-правові акти, якими буде передбачено передачу повноважень обласним державним адміністраціям погоджувати видачу Міністерством екології та природних ресурсів України документів дозвільного характеру (дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) для підприємств-забруднювачів, об’єкти яких належать до першої групи;
• прискорити реформування Державної екологічної інспекції України, що забезпечить ефективний державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства;
• здійснити перегляд Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, посилити відповідальність за порушення термінів реалізації природоохоронних заходів підприємств;
• здійснити реформування екологічного податку, зокрема значно підвищити ставку екологічного податку за забруднення навколишнього природного середовища, на основі фактичних (інструментально підтверджених) даних, що буде стимулювати підприємства до впровадження природоохоронних заходів;
• вивчити позитивний досвід реалізації регіональних програм моніторингу довкілля та розпочати практичні заходи щодо запровадження системи державного екологічного моніторингу.
Обласним радам:
• розглянути можливість внесення змін та доповнень до Стратегій розвитку областей до 2020 року щодо окремої стратегічної цілі «Екологічна безпека та охорона довкілля».
Обласним державним адміністраціям:
• рекомендувати здійснити ретельний аналіз використання природоохоронних коштів у 20162017 рр. та запланувати заходи з цільового та ефективного використання коштів екологічного податку в 2018 році;
• запланувати на 2018 рік проведення навчальних семінарів, тренінгів для представників органів місцевого самоврядування області, депутатів різних рівнів, голів об’єднаних територіальних громад щодо ефективного та цільового використання коштів екологічного податку;
• розглянути та запровадити досвід Дніпропетровської та Донецької областей щодо створення регіональної системи екологічного моніторингу із застосуванням електронних засобів збирання та оприлюднення інформації.
Підприємствам різних галузей економіки, діяльність яких спричинює вплив на довкілля:
• переглянути та актуалізувати свої природоохоронні програми, заходи в контексті виконання Україною міжнародних зобов’язань, зокрема природоохоронних директив Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС;
• рекомендувати розпочати в ініціативному порядку (добровільні соціальні зобов’язання) виконання вимог Протоколу про реєстр викидів та перенесення забруднювачів спільно з органами місцевого самоврядування та громадськістю.
- Програма 20.10.2017
- Пропозиції учасників круглого столу
