Розвиток ініціативності особистості – одна із актуальних проблем освіти та суспільства, оскільки в умовах глобальної перебудови світу ініціативність є провідним рушійним чинником становлення конкурентноздатної особистості. Проблема формування соціальної ініціативності дітей та молоді нині надзвичайно актуальна, оскільки є потреба у розкритті теоретико-методичних засад, розробленні методики виховання соціальної ініціативності дітей та молоді загалом і в умовах дитячих громадських об’єднань зокрема. Підготовка дітей і підлітків до самостійного життя, формування у них громадянської позиції належить до числа пріоритетних напрямів освіти. Одним із соціальних інститутів виховання юних громадян є дитячі об’єднання. Сьогодні по-новому осмислюється їхня сутність, формулюються основні принципи діяльності, підсилюються позиції дитячого руху в соціальному просторі і його можливостей у вирішенні соціально-педагогічних завдань.
Сьогодні в Україні зареєстровано (дані Державної служби статистики України на 01.01.2014 р.) 1610 дитячих громадських організацій, 1315 з них діють із статусом юридичної особи, 295 легалізували роботу шляхом повідомлення про свою діяльність, 29 Всеукраїнських дитячих громадських організацій.
Ініціативні дії завжди були притаманні дитячим організаціям та об’єднанням. Через соціально значущу діяльність дітей та молоді закріплюються загальнолюдські цінності, реалізується соціальний потенціал людини, забезпечується її духовне, моральне збагачення. Соціально значуща діяльність пов’язана також з розвитком громадянської самосвідомості, патріотичних почуттів і розумінням своєї громадянської відповідальності.
Участь дітей у реальних справах допомагає розширювати їхнє коло безпосереднього соціального спілкування, реалізувати право на прийняття рішень. Ініціативні дії завжди були притаманні дитячим організаціям та об’єднанням. Через соціально значущу діяльність дітей та молоді закріплюються загальнолюдські цінності, реалізується соціальний потенціал людини, забезпечується її духовне, моральне збагачення.
Монографія є колективним доробком наукового колективу лабораторії дитячих об’єднань Інституту проблем виховання НАПН України, який протягом 2013–2015 років здійснював дослідження «Формування соціальної ініціативності підлітків в дитячому об’єднанні».
У монографії колектив розробників презентує своє авторське бачення проблеми формування соціальної ініціативності підлітків в умовах дитячого об’єднання. Зокрема, представлено модель формування соціальної ініціативності підлітків у дитячому обєднанні, розвиток означеного феномену розкрито у площині тематичних векторів, що охоплюють розуміння сутності проблеми, створення команди дитячого об’єднання, розвиток дитячого самоуправління та лідерських якостей підлітків, партнерську взаємодію і фандрейзинг у реалізації соціальних проектів та ініціатив. Монографію підготовлено авторським колективом у складі: д-р пед. наук Ж. В. Петрочко (§ 2.3), канд. пед. наук Т. К. Окушко (§ 1.1; 1.2; 2.1; 2.4), канд. пед. наук Н. В. Чиренко (§ 3.1, матеріали до § 1.2; 2.1), канд. пед. наук Н. О. Шпиг (§ 4.2), канд. псих. наук Л. М. Сокол (§ 2.2), канд. пед. наук О. В. Касьянова (§ 4.1), О. В. Пащенко (§ 3.2), О. В. Долгова (§ 3.4), В. Ю. Белан (§ 3.3). Авторський колектив висловлює подяку керівникам дитячих громадських організацій Н. Мельниченко, С. Сапігі, Я. Колобовій, О. Пащенко, А. Негрієнко, Д. Колеснику, А. Лісовій, Н. Левенець за співпрацю у дослідженні проблеми соціальної ініціативності підлітків. Монографія адресована керівникам, виховникам, дорослим лідерам дитячих об’єднань, педагогам, батькам, студентам педагогічних спеціальностей, широкому загалу українського суспільства, хто зацікавлений у підтримці дитячого руху України.
images/співпраця/соціальна_ініціативність_змістово-технологічне_забезпечення_3.pdf
співпраця/формування_соціальної_ініціативності_підлітків_у_дитячому_обєднанні.pdf
