На сьогодні питання екологізації економіки України стає особливо актуальним – процеси деградації довкілля мають місце практично в усіх регіонах нашої держави, а змінене людиною навколишнє природне середовище впливає на суспільство в зворотному напрямку і не завжди позитивно.
Питання інтеграції екологічної політики в галузеві політики є ключовим для природоохоронних структур. Утім, для інших міністерств і відомств воно не є першочерговим, а часто розглядається як таке, що встановлює певні обмеження у галузевій діяльності та створює відповідні труднощі для розвитку галузі. На інституційному рівні немає державного органу, який би координував інтеграцію екологічної складової в усі сектори економіки та суспільного життя.
Позиція ВЕЛ
Україна на шляху до «зеленого зростання»
Передумовою збалансованості розвитку України є інтеграція екологічної політики, тобто узгодження на ранніх стадіях планування галузевих і природоохоронних цілей, завдань і заходів з метою пошуку можливостей їх взаємного підсилення та визначення природоохоронних пріоритетів там, де це необхідно. За таких підходів визначення та впровадження стратегічних загальнодержавних пріоритетів і заходів забезпечує більш високий рівень охорони довкілля. Природоохоронна політика не в змозі вирішити це завдання самотужки, у відриві від інших галузевих політик.
Системно-екологічний підхід до поступової екологізації виробництва (екологічної модернізації)
Події
Український екологічний конгрес «Структурна перебудова та екологізація економіки в контексті переходу України до збалансованого розвитку» (10-11 грудня 2009 р., м. Київ)
В Україні стратегічне планування розвитку країни не орієнтоване на планування збалансованого розвитку. При цьому планування розвитку галузевих політик майже не враховує третю складову збалансованого розвитку – екологічну. Навіть ті галузеві стратегії та програми, які мають розділ з екологічної проблематики, не пов‘язані зі стратегічними завданнями державної екологічної політики і відображають лише окремі аспекти поводження з відходами, енергоефективності, ресурсозбереження. Наслідком цього є те, що галузеві програми та стратегії не мають потужної екологічної складової, реалізація якої могла б забезпечити технічне переоснащення, запровадження енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних і екологічно безпечних технологічних процесів.
Публікації
Остроумова В. В.«Зелена» економіка і «зелені» закупівлі як екологічні складові розвитку бізнесу (2014 р.)
Степанов В. Н. Волошин Д. В. «Зелёная экономика» как современный феномен (2014 р.)
Химинець В. В. Функції і завдання «синьої» економіки в контексті сталого розвитку України (2014 р.)
Брижань І.А. Екологізація промисловості як інструмент сталого розвитку України (2012 р.)
Аналіз заходів щодо врахування положень Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» в програмах розвитку галузей економіки та регіонів свідчить, що основні його завдання не виконуються, а запровадження його основ в галузеві політики ігнорується або здійснюється повільно та безсистемно.
Інформаційні матеріали
Екологізація секторів економіки
