До Всеукраїнської екологічної ліги звернулися громадські активісти м. Київ з приводу захисту навколишнього природного середовища та недопущення будівництва сміттєспалювального заводу в районі ТЕЦ-6.
Жителі житлового масиву Троєщина стурбовані намірами міської влади розмістити у діючому промисловому вузлі підприємство V класу небезпеки.
У відповідь на електронну петицію «Проти будівництва сміттєспалювального заводу на Троєщині» Київський міський голова повідомив, що в Києві склалася критична ситуація з утилізації твердих побутових відходів у зв’язку з припиненням складування відходів на полігоні твердих побутових відходів № 5 у с. Підгірці Обухівського району Київської області та його поетапним закриттям до 01.10.2018 р. і фактичною неспроможністю Заводу «Енергія» утилізувати весь обсяг відходів м. Києва.
Факт запланованого розміщення сміттєспалювального заводу в найбільшому спальному районі столиці міська влада не спростовує, натомість обіцяє винести організаційні питання щодо ймовірного будівництва сміттєспалювального заводу на громадське обговорення та оприлюднити детальні технічні матеріали проекту будівництва, спираючись на висновки експертів і громадськості.
Експерти та активісти Всеукраїнської екологічної ліги в свою чергу вказують на шкідливий вплив такого будівництва, зокрема:
– у промисловій зоні (згідно з Генеральним планом міста Києва на період до 2020 р., затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. № 370/1804) з 1982 р. функціонує Київська теплоелектроцентраль № 6 ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (ТЕЦ-6), що є підприємством ІІІ класу небезпеки. Завод з переробки твердих побутових відходів, будівництво було якого заплановано, відносять до підприємств V класу небезпеки. Така щільність розміщення промислових підприємств підвищеного класу небезпеки у найбільшому спальному районі Києва може призвести до порушення санітарних норм та перевищення гранично допустимих рівнів викидів забруднюючих речовин. Екологічна система у промисловому районі вже зазнала значного впливу з боку систематичних викидів у атмосферне повітря небезпечних речовин (діоксид вуглецю CO2, метан CH4, оксид діазоту N2O, діоксин сірки SO2 тощо). За даними фахівців з комунальної гігієни та екологів, токсична дія хімічних речовин у поєднанні з шумом та вібрацією зростає в 2,5–3 рази. Внаслідок хімічної взаємодії кількох токсичних речовин можуть синтезуватися нові шкідливі інгредієнти, небезпечні для людини. Під час взаємодії канцерогенних вуглеводнів та оксидів азоту синтезуються сполуки, що негативно впливають на людину на генетичному рівні;
– поряд з промисловою зоною є озеро Алмазне (кар’єр № 6, що бере свій початок від вул. Меліоративна та простягається до вул. Пухівської). Хоч озеро має штучне походження, на сьогоднішній день воно є невід’ємною частиною екосистеми лівобережної частини Києва. Озеро органічно поєднане з іншими елементами екосистеми району, зокрема видовим різноманіттям прилеглої території. Воно має значний розмір (майже 163 га земель водного фонду глибиною до 35 м), сполучене з іншими водними об’єктами. Будівництво та функціонування сміттєспалювального заводу може порушити природний стан озера та призвести до забруднення вод.
При цьому слід враховувати наявні нормативні обмеження. Відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» від 19.06.1996 р. № 173 підприємства у промисловій зоні слід розміщувати у складі промислових вузлів, групуючи їх за санітарними й технологічними ознаками з урахуванням класу небезпеки, щоб виключити можливість несприятливого впливу підприємства вищого класу небезпеки на працівників, технологічні процеси, сировину чи продукцію іншого підприємства нижчого класу небезпеки, а також на здоров’я та умови життя населення. Крім того, необхідно враховувати комплексний вплив на довкілля всіх підприємств, які входять у промвузол.
З огляду на це, Всеукраїнська екологічна ліга виступає проти будівництва сміттєспалювального заводу і вимагає:
– представлення громадськості оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та іншої проектної технічної документації;
– проведення громадських слухань відповідно до ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» під час розроблення містобудівної документації (проектів будівництва) та обов’язкового врахування думки громадськості.
