Резолюція
17 квітня 2015 року відбулося засідання круглого столу «Екологічні проблеми Миколаївської області та шляхи їх розв’язання».
На початку засідання Тетяна Тимочко охарактеризувала Миколаївську область як регіон з напруженою екологічною ситуацією. Це зумовлено наявністю потужного промислового комплексу, який представлений переважно суднобудівною, машинобудівною, електроенергетичною галузями, а також підприємствами харчової промисловості. Крім цього, велике занепокоєння викликають покинуті шахтно-пускові установки на території області, які періодично нелегально демонтують шукачі металобрухту.
Через неефективне очищення каналізаційних стоків Миколаєва, протягом останніх років міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» є основним забруднювачем водних ресурсів області.
Велику проблему також становить система поводження з відходами. У Миколаївській області налічують 368 сміттєзвалищ твердих побутових відходів, які займають площу понад 100 га.
Приблизно 70% забруднюючих речовин, які надходять у атмосферне повітря, утворюються внаслідок роботи автотранспорту. Основними забруднювачами серед промислових підприємств є ПАТ «ЮГцемент» (здійснює викиди сполук азоту, оксид вуглецю), ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (діоксид сірки, сполуки азоту, оксид вуглецю), ДК «Укртранс-газ» Миколаївське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів (метан), ПАТ «Миколаївгаз» (метан).
Перший проректор Чорноморського державного університету імені Петра Могили Олександр Трунов зауважив, що розв’язувати екологічні проблеми необхідно разом, залучаючи до цього фахівців різних спеціальностей. Він акцентував увагу на тому, що нехтування станом навколишнього середовища може призвести до катастрофічних наслідків не тільки сьогодні, а й загрожувати здоров’ю майбутніх поколінь.
Валерій Добровольський, директор Інституту сталого розвитку Чорноморського державного університету імені Петра Могили зазначив, що дуже важко знайти компроміс між інтересами суспільства, економіки та довкілля. На його думку, метою сталого розвитку є «перетворення біосферної людини на ноосферну». Він розповів про нове трактування концепції антропоцентризму, згідно з яким людина виступає не як споживач та руйнівник, а як особа, відповідальна за дії, що завдають шкоди довкіллю.
Серед напрацювань Інституту сталого розвитку – видання «Концепція сталого розвитку м. Миколаєва», аналіз розвитку оціального, економічного та природного середовищ Миколаєва, система індикаторів сталого розвитку Миколаївської області та ін.
Начальник відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції України у Миколаївській області Бобровський Валерій зазначив, що на Миколаївщині є 126 об’єктів природно-заповідного фонду. В середньому показник заповідання є майже вдвічі нижчим за середньоукраїнський. До основних проблем у сфері природно-заповідної справи можна віднести невизначеність меж об’єктів ПЗФ у натурі та відсутність обмежувальних знаків на їхній території. Він зауважив, що діяльність Державної екологічної інспекції наразі обмежує мораторій на перевірки суб’єктів господарювання, затверджений Законом України № 76-VII від 28 грудня 2014 року. Наслідком цього є зростання порушень на територіях заповідних об’єктів. Насамкінець він висловив надію, що зелений туризм допоможе розвитку природно-заповідного фонду в Миколаївській області та підвищить рівень обізнаності населення щодо необхідності збереження навколишнього середовища.
Стратегічна ціль 4 (текст)
